- прозвати
- —————————————————————————————прозва́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прозвати — див. прозивати … Український тлумачний словник
назвати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови
називати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови
въображатисѧ — ВЪОБРАЖА|ТИСѦ (5*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Принимать надлежащий вид, уподобляться: [об убрусе] пьрваго въбражени˫а. въобража˫асѩ. Пр 1383, 144а; ˫ако же ѹбо приложисѩ имѩ х(с)во къ лестьцемъ. тако хотѩхѹ мнози. въображатисѩ и имѣти д҃хъ ст҃ыи.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
прозваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прозвати. || про/звано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник